-
1 тратить напрасно
v -
2 тратить
выдаткоўваць; губляць; марнаваць; траціць* * *несовер.1) траціць, страчваць2) (издерживать) траціць, выдаткавацьвыдаткоўваць, расходаваць -
3 тратить
несов.1) сов. истра́тить деньги áusgeben er gibt áus, gab áus, hat áusgegeben что-л. (сколько) A, на что / кого-л. für A; зря, напрасно vergéuden (h), verschwénden что-л. (сколько) A (на что / кого-л. не употр.)тра́тить мно́го де́нег на ребёнка, на кни́ги — viel Geld für sein Kind, für Bücher áusgeben
Он истра́тил де́сять е́вро на такси́. — Er hat zehn Éuro für das Táxi áusgegeben.
Ты зря тра́тишь на э́то де́ньги. — Du vergéudest [verschwéndest] nur dein Geld.
2) сов. затра́тить и потра́тить расходовать о времени bráuchen (h) что-л. (сколько) A, на что-л. für A; о времени, силах kósten (h) с изменением структуры предложения: кто-л. → A; что-л. (сколько) A, на что-л. → N; зря, напрасно vergéuden ↑, verschwénden ↑ что-л. AЯ тра́чу на доро́гу, на обе́д приме́рно полчаса́. — Ich bráuche für den Weg, für das Míttagessen étwa éine hálbe Stúnde.
Я затра́тил на ремо́нт маши́ны це́лый день. — Die Reparatúr des Wágens hat mich éinen gánzen Tag gekóstet.
Я потра́тил мно́го сил на то, что́бы убеди́ть его́ в э́том. — Es hat mich viel Mühe gekóstet, ihn davón zu überzéugen.
Мы то́лько зря потра́тили на э́то вре́мя. — Wir háben nur die Zeit vergéudet [verschwéndet].
Не трать зря [напра́сно] свои́ си́лы, своё вре́мя. — Vergéude [verschwénde] déine Kräfte, déine Zeit nicht.
-
4 напрасно
hödhüvid, lah’h’a, tühjan, uhtei; напрасно время тратить – uhtei aig mänetada -
5 напрасно
нрч.1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].* * *нареч.1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне -
6 напрасно тратить
2) Makarov: cut to waste (время) -
7 напрасно тратить время
1) Colloquial: treat a dead horse2) Invective: chicken shitУниверсальный русско-английский словарь > напрасно тратить время
-
8 напрасно тратить слова
General subject: spend breath, waste breathУниверсальный русско-английский словарь > напрасно тратить слова
-
9 напрасно тратить усилия
1) Colloquial: treat a dead horse2) Diplomatic term: waste effortsУниверсальный русско-английский словарь > напрасно тратить усилия
-
10 напрасно тратить слова
advliter. velti vārdus šķiest -
11 напрасно тратить силы
Dictionnaire russe-français universel > напрасно тратить силы
-
12 напрасно тратить
advcommer. sperperare, sprecare, dilapidare -
13 напрасно тратить силы
• darmo plýtvat silami -
14 даром тратить порох
даром (напрасно, зря, впустую) тратить порохразг.waste one's time (energy, etc.); spend one's wits to no purpose; cf. waste one's powder and shot; waste one's fire- Вы напрасно тратите порох, Людмила! - успокоительно сказал Николай. - Ведь они не слышат вас. (М. Горький, Мать) — 'Don't waste your energy, Ludmila,' said Nikolai in an effort to soothe her. 'They can't hear you, you know.'
Когда я принёс этот свой первый рассказ в редакцию журнала, где раньше печатали мои стихи, редактор сказал: - Зря тратили порох, молодой человек. (К. Паустовский, Золотая роза) — I took it to the editor of a magazine which had previously published some of my verses. 'A waste of time,' said the editor.
Русско-английский фразеологический словарь > даром тратить порох
-
15 загубить
загубитьсов1. κάνω κάποιον (κάτι) νά χαθεϊ, καταστρέφω / χαλώ, ἐξολοθρεύω (уничтожать)·2. (тратить напрасно) разг κατασπαταλώ. -
16 беречь
нсв vt1) не тратить напрасно to save, to conserveбере́чь своё вре́мя — to save/not to waste one's time
бере́чь свои́ си́лы — to conserve/to save one's strength
бере́чь себя́ — to spare oneself
бере́чь вре́мя и де́ньги — to be frugal of one's time and money
2) охранять, заботиться о сохранении to guard; to protect; to shield; предохранять to preventбере́чь во́ду от загрязне́ния — to prevent water from pollution
бере́чь окружа́ющую среду́ — to preserve/to protect the environment
бере́чь иму́щество от пожа́ра — to protect one's property from fire
бере́чь дете́й от дурно́го влия́ния — to shield children from unwholesome influences
береги́ ма́му! — take good care of mother!
3) хранить to keepбере́чь та́йну — to guard/to keep a secret
бере́чь па́мять о ком-л — to treasure sb's memory
-
17 зря
1) ( без пользы) inutilmente, invano, a vuoto2) ( без достаточных оснований) infondatamente, senza ragione, ingiustamente* * *нар. разг.invano ( напрасно); inutilmente ( безрезультатно)••почём зря прост. — a tutto spiano; a più non posso
* * *advgener. a vuoto, invano, vanamente -
18 Попустому
и попусту марно и -не, дурно, по-дурному, (на)даремне и -но, даром, дарма, надармо, надурно, удурні, дурно й дарма. [Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Поет не стратить духу марно (Чупр.). Тільки гроші вдурні пропали (Грінч.). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка)]. -ту пропадать - марно (пусто) йти, піти. Не надейся -тому - марно не надійся. Расточать -ту своё воображение, своё красноречие - марно (дурно, даремно, дарма) витрачати, тратити свою уяву, свою красномовність. Спорить -ту, о пустяках - по-дурному (марно, дурно й дарма) сперечатися про що. -ту терять, тратить время, деньги и т. п. - марно тратити (стратити) час, гроші, марнувати (змарнувати) час, (марно) зводити (звести), переводити (перевести) час, марнувати (помарнувати) гроші, (марно) переводити (перевести, попереводити) гроші, на дурницю гаяти (згаяти) час. [Тут я не марную часу (Кониськ.). Скільки-то часу зведеш чекаючи (Кониськ.)]. Срв. Напрасно, Понапрасну. -
19 усилие усили·е
effort, endeavourвозобновить усилия — to renew / to resume one's efforts
мешать усилиям — to inhibit / to hamper efforts
объединять усилия — to join / to combine / to pool efforts
подрывать усилия — to damage / to undercut efforts
сосредоточить усилия — to focus one's efforts (on)
взаимные / обоюдныеусилия — mutual efforts
неослабные усилия — unremitting / arduous efforts
совместные усилия — combined / joint efforts / endeavours
прилагать совместные усилия — to apply (one's) joint efforts
согласованные усилия — concerted efforts / actions
усилия, направленные на достижение мира — peace-making efforts
усилия, направленные на уменьшение военной опасности — efforts aimed at lessening military danger
-
20 терять
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Тратить порох (даром, напрасно и т. п.) — ТРАТИТЬ ПОРОХ (даром, напрасно и т. п.). Разг. Ирон. (Напрасно) расходовать свои силы, энергию. Вы напрасно тратите порох, Людмила! успокоительно сказал Николай. Ведь они не слышат вас (М. Горький. Мать) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Тратить заряды — (иноск.) говорить, дѣйствовать безъ пользы, безуспѣшно, попусту (какъ бы напрасно стрѣлять). Ср. Къ чему вы это говорите. Только заряды на воздухъ тратите... никто васъ не слышитъ. Тургеневъ. Дымъ. 15. См. Стрелять холостыми зарядами … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
тратить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я трачу, ты тратишь, он/она/оно тратит, мы тратим, вы тратите, они тратят, трать, тратьте, тратил, тратила, тратило, тратили, тратящий, тративший, тратя; св. истратить, потратить; сущ … Толковый словарь Дмитриева
тратить — трачу, тратишь; траченный; чен, а, о; нсв. (св. потратить и истратить). что. 1. Издерживать, расходовать (деньги). Т. деньги на хозяйство. Т. треть зарплаты на книги. Много т. на себя. Ни копейки не т. Т. всё на детей. // Употреблять,… … Энциклопедический словарь
тратить — тра/чу, тра/тишь; тра/ченный; чен, а, о; нсв. (св. потра/тить и истра/тить) см. тж. тратиться что 1) а) Издерживать, расходовать (деньги) Тра/тить деньги на хозяйство … Словарь многих выражений
тратить заряды — (иноск.) говорить, действовать без пользы, безуспешно, попусту (как бы напрасно стрелять) Ср. К чему вы это говорите. Только заряды на воздух тратите... никто вас не слышит. Тургенев. Дым. 15. См. стрелять холостыми зарядами … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Цементация — Этим названием определяется в технике обработки металлов процесс, с помощью которого железным изделиям сообщается способность образовать поверхностный закал, т. е. твердую наружную корку, придающую железу свойства закаленной стали, при чем… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Меркурий (бриг) — У этого термина существуют и другие значения, см. Меркурий. Иван Айвазовский. Бриг «Меркурий», атакованный двумя турецкими кораблями. 1892 … Википедия
Меркурий (бриг — Меркурий (бриг, 1820) У этого термина существуют и другие значения, см. Меркурий. Меркурий … Википедия
СТЕРЕОТИП — (греч., от stereos твердый, и typos отпечаток). Неразборная форма для печатания; набор, залитый гартом, так что более не может быть разобран, также снятый и отлитый с него оттиск. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.… … Словарь иностранных слов русского языка
Меркурий (бриг, 1820) — У этого термина существуют и другие значения, см. Меркурий (значения). Меркурий … Википедия